Новини

Синьо-жовтий стяг — це символ нашої свободи, єдності та незламності.
Під цим прапором ми молимось, боремось, працюємо і віримо в Перемогу.
Це наш біль і наша надія, наша історія і наше майбутнє.
Пишаймося своїм Прапором.
Пишаймося тим, що ми — українці!

27 січня - світ схиляє голову перед пам’яттю мільйонів людей, чиї життя були знищені через ненависть та жорстокість. Для України, і особливо для Києва, цей біль є невід’ємною частиною власної історії. Бабин Яр став одним із найстрашніших символів цієї трагедії.
Голокост у цифрах — це незагоєна рана людства:
6 000 000 євреїв стали жертвами нацистського режиму в Європі.
1 500 000 серед загиблих були дітьми — тими, хто так і не встиг вирости, покохати та змінити цей світ.
Понад 1 500 000 євреїв було вбито на території України.
Понад 100 000 людей — євреїв, ромів, українців, людей із порушеннями здоров’я — було розстріляно лише у Бабиному Яру в Києві.
Пам’ять про ці події — це не лише про минуле. Це нагадування, що кожне життя — безцінне. Найвищою цінністю суспільства є право дитини на життя, безпеку та повагу до її гідності, незалежно від походження чи віросповідання.
Ми вчимо нове покоління киян толерантності, емпатії та здатності протистояти будь-яким проявам дискримінації. Сьогодні, коли українські діти знову пізнають жахи війни, пам'ять про трагедії минулого змушує нас бути ще рішучішими у захисті майбутнього.
Вічна пам'ять усім жертвам. Нехай світло свічки пам’яті в наших вікнах стане обіцянкою: ніколи знову.

Про загальні правила і рекомендації, як заохочувати самостійність дитини:
Дозвольте дитині вирішувати, робити вибір і допускати помилки.
Не робіть всю роботу за дітей.
Заохочуйте самостійну гру
Хваліть за проявлену ініціативу.
Закріплюйте домашні обов'язки.
Сприймайте вашу дитину і дітей всерйоз.
Надихайте дитину пробувати нові речі.
У цій статті я б хотіла розповісти батькам про одну нескладну вправу (для дитини це можна назвати грою), яка може виконати мама або тато спільно з дитиною. Вона допоможе дитині визначити її здібності, таланти і можливості.
Що можуть зробити батьки для розвитку у дитини віри в себе
Зробіть три графи на сторінці:
1. Що я погано вмію робити. Попросіть дитину саму подумати про те, що у неї виходить робити не дуже добре: можливо, вона незграбна і їй важко даються фізичні вправи, а можливо, у неї зовсім не виходить акуратно малювати або писати букви. Головне зізнатися в цьому чесно.
2. Що я роблю досить добре. Повірте, абсолютно у всіх дітей знайдеться, що написати в цю графу, навіть якщо це забіяка, на якого постійно скаржаться вихователі або вчителі, зате він вміє пошкодувати молодшого брата або незнайому дитину в пісочниці, можливо ваша дитина вміє чекати своєї черги або добре ліпить з пластиліну.
3. Що я роблю краще за всіх. Сюди можна записати те, за що дитину колись особливо виділяли, хвалили, нагороджували або просто захоплювалися якоюсь «дріб'язковою» здатністю. Думаю, вам буде цікаво дізнатися, що згадає сама дитина, можливо це буде те, що ви б самі не здогадалися написати, наприклад, що вона краще за всіх грає у догоняшки, або швидше за всіх забирається на гірку, сюди також можуть увійти спортивні успіхи або якийсь вузький аспект навчання в школі / дитячому садку ( «вмію акуратно писати», «вмію відповідати біля дошки, не розгубившись,« краще за всіх допомагаю мамі накривати на стіл »і т.д.).
Цікаво робити цю вправу кілька разів в рік, тоді можна обговорювати з дитиною, як справи з першої графи через якийсь час можуть переходити в другу або навіть третю графу.
Можна додати ще одну графу: що я вмію робити унікально, що у мене виходить робити так, як не робить ніхто інший. У кожної дитини напевно знайдеться, що написати в цю графу, швидше за все це буде 1-2 пункти, але це будуть дуже важливі для дитини ресурси, які допоможуть не збитися зі свого шляху або навіть зрозуміти своє призначення і допомогти у виборі професії.
Ця вправа допоможе дитині сприймати себе «об'ємно», бачити різні сторони своєї особистості, що допомагає у важкі моменти спертися на себе, на свої сильні сторони і не засмучуватися занадто сильно, якщо щось не виходить робити досить добре.
Логінова Світлана

До Дня Соборності України для учнів 6–9 класів було проведено годину спілкування «Україна нас єднає» у дистанційному форматі на платформі Google Meet.
Під час заходу учні:
- долучилися до короткої бесіди про значення Соборності та єдності українських земель;
- взяли участь у онлайн-вікторині (історичні факти, державні символи, визначні події);
- переглянули інформаційні матеріали та обговорили, що означає бути єдиними сьогодні.
Захід сприяв формуванню національної свідомості, патріотизму та усвідомленню важливості єдності нашої держави.
Україна єдина — і в цьому наша сила!

​Цьогорічна зима вирішила випробувати нас на міцність високими кучугурами та підступною ожеледдю. Проте на подвір’ї Височанської гімназії робота кипить! Наш техперсонал майстерно приборкує стихію, крок за кроком розчищаючи засніжені доріжки.
​Ми щиро дякуємо нашим працівникам, чия праця часто залишається «за лаштунками», але без якої життєдіяльність закладу була б неможливою. Завдяки вашим зусиллям територія гімназії перетворюється з білого полону на безпечний і комфортний простір.

21 січня - світ відзначає Міжнародний день обіймів, і наша гімназія зустріла його неймовірно тепло. Наш марафон «Обійми з найдорожчими» ще раз довів: найбільша цінність — це люди, які поруч.
Ми об’єднали наші теплі світлини в одне велике відеопривітання. Це наш спільний маніфест доброти, єдності та незламності. Дякуємо кожному учаснику за щирі посмішки та відкриті серця!
Нехай ці кадри стануть нагадуванням: МИ — підтримка одне для одного. Обійміть сьогодні тих, хто поруч, або зателефонуйте тим, хто далеко. Обійми лікують!
https://www.facebook.com/reel/1898955630759681?locale=uk_UA

«КІБОРГИ ВИСТОЯЛИ, НЕ ВИСТОЯВ БЕТОН» — фраза, яка потім увійшла в історію разом із подвигом бійців України.
За ініціативи самих захисників Донецького аеропорту, які пройшли 242 дні пекла, цього дня вшановується пам'ять загиблих побратимів.
ЗГАДАЙМО ВІРНИХ СИНІВ УКРАЇНИ...
ВШАНУЙМО БЕЗСТРАШНИХ СВОЄЮ ПАМЯТТЮ І ТИХОЮ МОЛИТВОЮ... 🕯
Це мій вирок і вибір:
я не покину борт;
я не людина, я – кіборг,
мій вимір – аеропорт.

Особливо це стосується людей, які працюють на відкритому повітрі та дітей, що полюбляють активне зимове дозвілля.
Як повідомляють надзвичайники Вінниччини, переохолодження може настати непомітно. Тому важливо вчасно зігрітися та зробити перерву.
Подбайте про себе й близьких, адже прості дії допомагають зберегти здоров’я взимку.

У світі, де все має свою ціну, де ми звикли рахувати прибутки та витрати, є дещо безцінне, що кожен із нас тримає у своїй кишені. Це просте слово — «Дякую».
Ми чекаємо великих подій, щоб проявити вдячність, але справжнє життя складається з дрібниць. Подана рука, коли ви спіткнулися; двері, притримані перед вами; чиста склянка води у спекотний полудень або просто щира посмішка незнайомця, яка раптом розігнала хмари у вашій душі.
Коли на вас «обрушується весь світ», і хтось просто стає поруч, щоб розділити цей тягар — слово вдячності стає молитвою. Воно не коштує вам жодної копійки, але для того, хто допоміг, воно стає теплим променем, що зігріває серце.
Вдячність — це не про гроші. Це про щирість, яка пливе від самої душі. Коли ми кажемо «дякую», ми кажемо: «Я бачу тебе. Ти важливий. Твоє добро не залишилося непоміченим».
Це слово має дивовижну силу — воно торкається людини, мов ласка, і передає те саме невловиме людське тепло, якого нам так бракує в холодні часи. Воно робить нас людянішими, а світ — трішки світлішим.
Тож дякуйте. Дякуйте за підтримку, за теплий погляд, за те, що вас вислухали, чи просто поступилися місцем. Дякуйте за все, щоб навколо нас ставало більше радості. Бо поки живе вдячність — живе і справжня Людина.

Правила безпечної поведінки на льоду
З настанням холодів водойми вкриваються льодом, який не завжди є міцним і безпечним. Особливо це стосується дітей та підлітків. Щоб уникнути трагедій, важливо дотримуватися простих, але життєво необхідних правил.
Пам’ятайте:
виходити на лід дозволено лише тоді, коли його товщина не менше 7 см для однієї людини;
найбільш небезпечний лід — поблизу берегів, очерету, мостів, місць течії та зливів;
тонкий лід має сіруватий або жовтуватий колір — він небезпечний;
заборонено виходити на лід у темну пору доби та під час відлиги;
не можна стрибати, бігати або збиратися групами на льоду;
кататися на ковзанах дозволено лише на спеціально обладнаних ковзанках;
дітям заборонено перебувати на льоду без нагляду дорослих.
Якщо ви провалилися під лід:
не панікуйте та не робіть різких рухів;
розкиньте руки на край льоду, намагайтеся вибратися, перекочуючись;
повзком рухайтеся у бік берега тим шляхом, яким прийшли;
негайно зверніться по допомогу та зігрійтеся.
Побачили людину, яка провалилася під лід — телефонуйте 101 або 112!
Бережіть себе та дітей. Безпека взимку починається з відповідальної поведінки.

Розвиток дрібної моторики, координації, уваги та концентрації, ознайомлення з основами фізики (центр тяжіння) та арт-терапія для заспокоєння нервової системи та подолання стресу

Учні 1–4 класів взяли участь у захопливому майстер-класі з розпису імбирного печива. Разом із дітьми працювала майстриня Руда Людмила Євгенівна, яка допомогла перетворити ароматне імбирне печиво на справжні святкові шедеври.
Було класно й весело: розмальовували імбирне печиво у формі новорічних іграшок та ялинок, фантазували з кольорами й візерунками, створюючи неповторні солодкі прикраси.
Щиро дякуємо майстрині та всім учасникам за творчість, гарний настрій й передчуття новорічних свят!