День "ДЯКУЮ"

У світі, де все має свою ціну, де ми звикли рахувати прибутки та витрати, є дещо безцінне, що кожен із нас тримає у своїй кишені. Це просте слово — «Дякую».
Ми чекаємо великих подій, щоб проявити вдячність, але справжнє життя складається з дрібниць. Подана рука, коли ви спіткнулися; двері, притримані перед вами; чиста склянка води у спекотний полудень або просто щира посмішка незнайомця, яка раптом розігнала хмари у вашій душі.
Коли на вас «обрушується весь світ», і хтось просто стає поруч, щоб розділити цей тягар — слово вдячності стає молитвою. Воно не коштує вам жодної копійки, але для того, хто допоміг, воно стає теплим променем, що зігріває серце.
Вдячність — це не про гроші. Це про щирість, яка пливе від самої душі. Коли ми кажемо «дякую», ми кажемо: «Я бачу тебе. Ти важливий. Твоє добро не залишилося непоміченим».
Це слово має дивовижну силу — воно торкається людини, мов ласка, і передає те саме невловиме людське тепло, якого нам так бракує в холодні часи. Воно робить нас людянішими, а світ — трішки світлішим.
Тож дякуйте. Дякуйте за підтримку, за теплий погляд, за те, що вас вислухали, чи просто поступилися місцем. Дякуйте за все, щоб навколо нас ставало більше радості. Бо поки живе вдячність — живе і справжня Людина.